Прогулка с удовольствием и не без морали анализ

Шевченківський універсалізм роль музики у творчості поета.Название книги: Прогулка с удовольствием и не без морали анализ
Страниц: 159
Год: 2007
Жанр: Фантастика

Выберите формат:




Выберите формат скачивания:

fb2

323 кб Добавлено: 08-янв-2018 в 01:01
epub

678 кб Добавлено: 08-янв-2018 в 01:01
pdf

2,8 Мб Добавлено: 08-янв-2018 в 01:01
rtf

557 кб Добавлено: 08-янв-2018 в 01:01
txt

307 кб Добавлено: 08-янв-2018 в 01:01
Скачать книгу



О книге «Прогулка с удовольствием и не без морали анализ»

Автор «Кобзаря» виробляв і утверджував нове художнє мислення. Шевченко гостро полемізував з ними у вступі до «Гайдамаків», датованому 7 квітня 1841 р. Добра ж література, котра тільки й дихає, що простакуватістю селянської мови та дубуватістю селянського розуму» 4) не минули без наслідків: Шевченко вважає за необхідне показати, що він пише українською мовою з принципових міркувань, а не через незнання російської, і цим спростувати образливі закиди шовіністичної критики. Безпосереднім поштовхом до цього була необхідність створити репертуар для аматорського гуртка земляків, які навчались у Медико-хірургічній академії. Зображені в ній події належать до другої половини XVII ст., коли в козацькому середовищі загострювалися стосунки між голотою і старшиною. В основі творів фольклорно-історичної течії лежать народні думи, історичні пісні, така ж романтична «История русов»; їхні героїзовані персонажі по-різному поєднані з інонаціональними фольклорними та літературними типами (оссіанівським, гайдуцьким, ідеалізованим козацьким української школи в польській літературі, байронічним тощо). Шевченко не приймає почуття національної приреченості, властиве А. Брюллова) й осмислення останньої в річищі історії України (знанням якої він завдячував гуртку Є.

Його роль в історії української літератури більша, ніж роль Пушкіна в російській, Міцкевича — в польській літературі. батько віддав його «в науку» до дяка в селі Кирилівка (куди переїхала родина) Павла Рубана, на прізвисько Совгир. Конфлікт у п'єсі виростає з цієї суперечності, зумовлюється нею. Не йшлося про художнє дослідження минувшини, а про її міфологізацію — вираження національного духу, створення українського національного міфу заради пробудження національної самоповаги або хоча б національної туги за минулим. Максимовича «Богдан Хмельницкий», 1833, ряд менших форм, де змальовано невеликі епізоди тощо). Гребінки та його книгозбірні) підсилювали нестерпне почуття національного сорому, скорботи й пристрасного протесту проти національного й соціального поневолення — почуттів, що породжують провідні мотиви його історичних та історіософсько-політичних творів.

Його значення в розвитку передової вітчизняної суспільної думки, соціальної і національної свідомості народу не менше, ніж в історії поезії. За два роки Тарас навчився читати й писати, і, можливо, засвоїв якісь знання з арифметики. Сотник Хома Кичатий ладний в ім'я збагачення, чинів, «почоту» знехтувати найсвятішими почуттями, інтересами власної дитини. Кичатому протистоять хорунжий Назар Стодоля і козак Гнат Карий — мужні, вольові, шляхетні. Значним прогресом були спроби створення історичної поеми, навіть епопеї, без якої не мислилася жодна повновартісна національна література («Україна», лише розпочата Кулішем, 1843; поема в стилі народного героїчного епосу «О Наливайку» М. Предметом зображення в них були героїчні постаті й події рідної історії — постаті романтизовані, часом не без елемента містики в дусі З. Для Шевченка кожна п'ядь землі України свідчить про минулу славу й минулу трагедію, наслідком якої є нинішнє поневолення народу — не лише політичне й економічне, а й духовне: міцно закорінене почуття національної кривди.


Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н. в с Моринці Звенигородського повіту - Київської губернії в сім'ї кріпаків поміщика В. По смерті матері (1823), а згодом і батька (1825) Тарас деякий час був «школярем-попихачем» у дяка І. Вже в шкільні роки у нього проявилися здібності до малювання. Особливо прихильною була анонімна рецензія в «Отечественных записках» (1840. Вони гідні спадкоємці героїв визвольної боротьби, уособлення козацького вільнолюбства й нескореності. Як і народні думи й пісні, Шевченко оспівує двохсотрічну героїчну історію козаччини з її бурхливою енергією, завзяттям, мужністю й саможертовністю, спільністю мети, що єднала всіх у монолітну масу, мети обов'язково шляхетної, справедливої — захисту народу від чужоземних напасників, визволення бранців.


Він мріяв «сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром»1 і вперто шукав у сусідніх селах учителя малювання. І саме в цей час прокидається його поетичний талант. Не тільки в драматургії, а й у всій українській літературі тієї пори це були постаті нові, не знані серед позитивних героїв. З часом він диференціює старшину й гетьманів відповідно до їхньої ролі в цій боротьбі — на таких героїв, як Наливайко, Дорошенко, Палій, Мазепа, Полуботок тощо і «варшавське сміття» й «грязь Москви» — таких як Самойлович, Гнат Ґалаґан, різні «Кочубеї-Ногаї», «Киселі» тощо. Хмельницького, який дістає подвійну оцінку залежно від наслідків його переможної боротьби з Річчю Посполитою — з одного боку, й необачної, фатальної злуки з Москвою — з іншого.


Енгельгардта, ад'ютантові литовського військового губернатора П. Там він виконує обов'язки козачка в панських покоях, а у вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки. Найвірогідніше, що він короткий час учився у Йогана-Батіста Лампі молодшого (1775—1837), який з кінця 1829 р. Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову» [41, 276]. Сенковського, рецензента «Библиотеки для чтения» (1840. Для українського романтизму найдійовішими були зв'язки з російською, польською та чеською літературами; значною мірою через їх посередництво відбувалося знайомство з літературами-західноєвропейськими. Елегійний характер має композиційна рамка — апострофа, звернення до власних «дум» — власної поезії, втіленої в метафоричні образи дум-дітей

Враження, яке справив «Кобзар», підсилилося, коли наступного року вийшла історична поема Шевченка «Гайдамаки» (написана в 1839—1841 pp.). На час виходу першого «Кобзаря» Шевченка український романтизм мав за собою майже два десятиліття, перейшовши етап збирання й публікування фольклору, розгорнувши перекладання поезій ряду авторів-романтиків: польських (А. Центральна частина твору — палкий і сумовитий ліричний монолог, де вперше яскраво постає образ ліричного героя-поета з автобіографічними моментами власної долі (сирітство, самотність, чужина) й виразно окресленими поетичними темами, що його хвилювали: ліричною темою кохання й героїчною темою козацької сла-ви,— тобто власною творчою програмою.


Перейти к следующей книге

Комментарии

  • Это ВОСТОРГ!! Вся серия на одном дыхании, герои раскрыты, сюжет захватывает!! Хочу еще!!! Чувство благодарности автору зашкаливает!!

  • стиль изложения сумбурный, не всегда понятно, где чьи мысли и слова.

  • Книга не понравилась! Абсолютно не заинтересовала. Треть книги рассказывалось по геев, бррррр... Сюжет без всякой динамики. Не тратьте время

  • Очень понравилась книга!!!! Написана с юмором. Когда-нибудь перечитаю.Applause

  • А мне понравилась книга!!! Интересных сюжет и герои не под копирку!

Оставить отзыв